Для батьків

На 23 вересня планується екскурсія "Качанівка-дендропарк Тростянець"

1) Тростянецький дендропарк, с.Тростянець, Ічнянський район, Чернігівська область

Один з найкрасивіших ландшафтних парків України створено в XIX в. представником старовинного гетьманського роду І. Скоропадським (онук гетьмана І. Скоропадського, дід гетьмана П. Скоропадського). Проект розробив садівник К. Шлінглоф. Привертає увагу оригінальна особливість композиційної побудови Тростянецького парку: зовні це просто лісовий масив на тлі монотонної долини, а в центрі - це «гірська» країна з великими пагорбами та озерами. На рівній ділянці землі були насипані штучні гори (висота до 30 м), що нагадують Альпи, котловани перетворені в озера. Спочатку були посаджені дерева місцевих порід: сосна, ялина, береза, дуб. Потім в штучно створеному ландшафті були висаджені екзотичні види: сосна Веймутова, сибірська ялина, кедр сибірський, сосна чорна, тсуга, ялівець та ін. Всього - 623 видів. Роботи тривали до смерті Скоропадського в 1887 р Він похований на території парку, на пам'ятнику викарбувані слова: "Любий друже! Сад, в якому ти гуляєш, посаджений мною, він служив мені втіхою в моєму житті. Якщо ти помітиш безлад, що веде до знищення його, то скажи про це господареві саду: ти зробиш добру справу ". Відомий дендропарк "Тростянець" і своєї фауною. У ставках можна побачити ондатру і видру. У парку зустрічаються косулі, лисиці, куниці, борсуки. Тут налічуються десятки видів птахів, сотні видів комах.
У Тростянецькому дендропарку є чотири половецькі баби і Колона Суму "Розбита надія". Подібні колони ставили в багатьох парках. Відомостей, коли і з якого приводу вона з'явилася в «Тростянці», ще не знайдено, але можна припустити, що Іван Скоропадський так увічнив свою скорботу за сестрам і брату, які померли у віці 16-27 років. Зараз дендрологічний заповідник підпорядкований НАН України.

2) Національний історико-культурний заповідник «Качанівка»

В своїй структурі заповідник «Качанівка» є унікальним, поділяється на дві взаємноінтегровані частини: паркову та архітектурну. Качанівський парк – пам’ятка садово-паркового мистецтва кін. ХVІІІ – поч. ХХ ст., який має площу 568,63 га, з них 125,5га – це водне плесо чарівної річки Смош, на берегах якої і розкинулася качанівська садиба. Доповнює парк архітектурний ансамбль садиби, який налічує 24 об’єкти. Окрасою ансамблю є неперевершений палац в стилі неокласицизму – свідком величної епохи минулого. Його доповнюють допоміжні будівлі південних і північних служб разом із садибною церквою Святого Георгія Хозевіта. Сьогодні в Україні це єдина відома церква історично висв’ячена на такий престол.

Не менш цікавою є історія Качанівки. Протягом  майже всього ХІХ – поч.ХХ ст. садиба була осередком духовної культури на Лівобережній Україні.Такий культурно-мистецький розквіт качанівської садиби тісно пов’язаний з відомою родиною меценатів Тарновських. Своїми візитами садибу вшанували: М.Глінка, С.Гулак–Артемовський, Т.Шевченко, М. Гоголь, П.Куліш, Ганна Барвінок, подружжя Маркевичів, В.Штернберг, І.Рєпін, О.Лазаревський, Д.Яворницький, М.Костомаров та багато інших знаменитостей.

Варто побачити: архітектурний комплекс на чолі якого палац, парк з захоплюючими краєвидами, з найбільшим в паркобудівній практиці України водним плесом; меморіальні місця, пов’язані з перебуванням в садибі відомих особистостей (галявина Шевченка, дуб Гоголя, альтанка Глінки, в якій в 1838 році М.Глінка пише уривки до опери «Руслан і Людмила», могила-курган Григорія Честахівського – товариша і соратника Т.Г.Шевченка),  «романтичні» руїни, автентичні меблі господарів Качанівки др. пол ХІХ ст.